Чи потрібно держслужбовцям категорії “В”
подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані?
Які посадовці мають
обов’язок подавати повідомлення?
Повідомлення про
суттєві зміни у майновому стані подається протягом 10 днів з моменту отримання
доходу, придбання майна або здійснення видатку на понад 50 прожиткових
мінімумів (113,5 тис. грн у 2021 році), якщо ви:
· службова особа, яка займає відповідальне та особливо
відповідальне становище;
· декларант, який займає посаду, пов’язану з високим
рівнем корупційних ризиків.
Перелік таких посад
можна знайти за посиланням: https://bit.ly/3dw0QBZ.
Більшість посад
державної служби категорії “В” не входять до цих переліків. Проте за деяких
умов державні службовці категорії “В” справді мають обов’язок подавати такі
повідомлення.
Держслужбовець
категорії “В” повинен повідомляти НАЗК про суттєві зміни у майновому стані,
якщо його посада визначена структурою державного органу, юрисдикція якого
поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення
структурних підрозділів.
Як подати
повідомлення?
Повідомлення треба
подати в електронному вигляді до Реєстру декларацій. Увійти до Реєстру можна за
допомогою кваліфікованого електронного підпису за посиланням:https://portal.nazk.gov.ua/login.
Після чого вам
потрібно:
1. натиснути на кнопку «Нове повідомлення про суттєві
зміни в майновому стані»;
2. ознайомитися з правилами заповнення;
3. перейти до заповнення форми та внести всю необхідну
інформацію;
4. натиснути на кнопку «Подати документ».
Важливо: інформацію, включену в повідомлення про суттєві
зміни у майновому стані, потрібно також відобразити в декларації за відповідний
період.
Яка відповідальність передбачена за
умисне декларування недостовірних відомостей?
У 2020 році
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відійшло від
практики, яка мала місце до 2020 року, чіплятися до “одруків” та сфокусувалося
на виявленні реальних порушень у деклараціях посадовців.
Також аби такі
одруки траплялися якнайрідше, НАЗК розробило “підказки”, які допомагають при
заповненні декларації.
Таким чином,
доброчесним суб’єктам декларування немає причин переживати: пріоритет НАЗК –
виявити посадовців, які реально зацікавлені у прихованні своїх статків.
Разом з тим, у
зв’язку зі змінами до законодавства НАЗК вважає за необхідне зазначити, яка
відповідальність передбачена за умисне декларування недостовірної інформації та
умисне неподання декларації.
Якщо декларант
умисно вказав недостовірні відомості у декларації він може бути притягнутий до
кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності в
установленому законом порядку.
Якщо суб’єкт
декларування умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації, можливі
заходи щодо притягнення його до відповідальності залежатимуть від суми
недостовірних відомостей:
• якщо недостовірні відомості відрізняються від
достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних
осіб, кримінальна відповідальність (ст. 366-2 КК
України): карається штрафом від 2 500 до 3 000 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240
годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною
діяльністю на строк до трьох років;
• якщо
недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4 000
прожиткових мінімумів для працездатних осіб, кримінальна відповідальність (ст.
366-2 КК України): карається штрафом від 3
000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими
роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до 2
років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю
на строк до 3 років;
• якщо
недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до
500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, адміністративна
відповідальність (ч. 4 ст. 172-6 КУпАП): карається
штрафом від 1 000 до 2 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі декларування
недостовірних відомостей до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до
суб’єкта можуть бути застосовані заходи дисциплінарного впливу.
Особа, яка вчинила
корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак
судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді
позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю,
пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або
такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до
дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку (ч. 2 ст.
65-1 Закону).
Зверніть
увагу, за умисне неподання суб’єктом декларування декларації,
передбачена кримінальна відповідальність за ст. 366-3 КК України у вигляді
штрафу від 2 500 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати
певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
За несвоєчасне
подання без поважних причин декларації передбачена
адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від 50 до 100
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 172-6 КУпАП).
З оновленими
роз’ясненнями можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3aZDu4M.
Зміни
до правил подання декларації “перед звільненням”
На сайті
Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) вже опубліковано
оновлені роз'яснення щодо застосування антикорупційного законодавства.
Роз’яснення опубліковані у формі для друку, а також у Базі знань НАЗК, де ви
можете легко знайти відповідь на необхідне питання за допомогою контекстного
пошуку.
Звертаємо вашу
увагу, що у цьогорічних роз’ясненнях з’явилося декілька змін, зокрема, стосовно
подання декларації «перед звільненням».
Тепер якщо ви
вирішили звільнилися за переведенням або в разі, якщо стали переможцем конкурсу
та через це звільнилися з посади в одному органі й упродовж 20 робочих днів
були прийняті на посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого
самоврядування, в іншому органі, то це не вважається припиненням діяльності. А
отже декларацію «перед звільненням» подавати не потрібно.
Нагадаємо, що
раніше у таких випадках було передбачено, що декларацію «перед звільненням»
можна було не подавати лише якщо на роботу було прийнято одразу на наступний
день після звільнення з попереднього місця роботи.
Повний текст
роз’яснення можливо переглянути за посиланнями:https://bit.ly/2YZpfrc.
Як
подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані?
З 30 грудня 2020 року набрали чинності зміни до
Закону України «Про запобігання корупції»,
якими відновлено обов’язок окремих суб’єктів декларування подавати повідомлення
про суттєві зміни у майновому стані.
Такі повідомлення
необхідно подавати протягом 10 днів з моменту отримання доходу, придбання майна
або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів,
встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (113,5 тис. грн
у 2021 році).
У модернізованому
Реєстрі декларацій забезпечено можливість подати повідомлення про суттєві зміни
у майновому стані в електронному вигляді.
Для цього необхідно
увійти в свій електронний кабінет у Реєстрі декларацій з використанням
кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та здійснити такі кроки:
1.обрати «Нове
повідомлення про суттєві зміни в майновому стані»;
2.ознайомитися з
правилами заповнення;
3.перейти до
заповнення форми та внести всю необхідну інформацію;
4.натиснути на
кнопку «Подати документ».
Інформацію,
включену в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, треба буде також
відобразити в декларації за відповідний період.
Хто має подавати
повідомлення про суттєві зміни у майновому стані?
- Суб’єкти декларування,
які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також
які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.
Детальніше з переліком таких посад можливо ознайомитись у
роз’ясненні НАЗК за посиланням.
Інші суб’єкти
декларування повідомлення про суттєві зміни у майновому стані не подають.
Якщо у вас
виникають питання щодо подання повідомлень про суттєві зміни у майновому стані,
ви можете отримати консультацію наступним чином:
- Зателефонуйте
до Контакт-центру НАЗК: +38(044)200–06–94. Консультації надаються в
робочі дні з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00.
- Зверніться до
уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції.
- Ознайомтеся з
роз’ясненнями у базі
знань НАЗК. Працює зручний пошук за ключовим словом.
- Для отримання
технічної допомоги щодо роботи з Реєстром декларацій зверніться за адресою
support@nazk.gov.ua або заповніть форму зворотнього зв’язку на вебсайті НАЗК, що включає найчастіші питання та відповіді технічної допомоги.
Які
декларації потрібно подавати у разі, якщо ви звільнилися з публічної служби?
Під час кампанії
декларування подати декларацію необхідно не тільки особам, які наразі працюють
на публічній службі, але й колишнім посадовцям, які звільнилися у 2020
році.
Такі особи мають
подати декларацію типу “після звільнення”, а не “щорічну” декларацію.
Загалом, якщо особа
звільняється з посади, яка передбачала подання декларацій, то їй потрібно
подати два типи декларації — перед звільненням та після звільнення.
Декларація перед
звільненням — декларація, яку потрібно подати
впродовж 20 робочих днів з дня звільнення. Вона охоплюватиме період, який не
був охоплений деклараціями, які суб’єкт декларування подавав раніше.
Зверніть увагу:
якщо ви звільняєтеся під час кампанії декларування, то спочатку потрібно подати
щорічну декларацію. Наприклад, дата вашого
звільнення 31 січня 2021 року, отже до звільнення вам потрібно подати щорічну
декларацію за 2020 рік, і лише потім подати декларацію перед звільненням, яка
охоплюватиме період із 01.01.2021 по 31.01.2021 року.
Декларація після
звільнення — декларація, яку потрібно подати
на наступний рік після звільнення у період кампанії декларування, тобто з 1
січня по 31 березня наступного року після звільнення.
У яких випадках
декларація після звільнення не подається?
Якщо до 1 квітня
наступного року після звільнення з посади суб’єкт декларування знов розпочинає
діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого
самоврядування, або іншу діяльність, зазначену в підпунктах «а» і «в» пункту 2
частини першої статті 3 Закону, і подає декларацію відповідно до частини першої
статті 45 Закону (щорічну декларацію), то декларацію після звільнення
подавати не потрібно.
У яких випадках
декларації перед звільненням та після звільнення не потрібно подавати?
1. Якщо особа перестає бути суб’єктом декларування,
наприклад згідно зі змінами, внесеними до закону, чи у зв’язку зі зміною
статусу юридичної особи публічного права на юридичну особу приватного права
декларації перед звільненням та після звільнення подавати не потрібно. Адже в
цих випадках особа втрачає статус суб’єкта декларування і вимоги
фінансового контролю більше не поширюються на неї, а отже особа вже не повинна
подавати декларації. Наприклад, помічники суддів були суб’єктами
декларування у період з 18.10.2019 (дата набрання чинності Закону України від
02.10.2019 № 140-ІХ , згідно з яким їх віднесено до суб’єктів декларування) по
24.10.2020 (дата набрання чинності Законом України від 17.09.2020 № 912-ІХ «Про
розвідку», яким їх виключено з числа таких суб’єктів), у зв’язку з чим на них
поширювалися вимоги ст. 45 Закону щодо подачі декларацій. Після 24.10.2020
помічники суддів, а також особи, які звільнилися з цієї посади, не зобов’язані
подавати декларації будь-якого типу.
2. У
разі переведення державного службовця на іншу посаду державної служби декларація
перед звільненням та після звільнення не подається. Звільнення особи за
переведенням або в разі, якщо особа стала переможцем конкурсу й у зв’язку з цим
звільнилася з роботи в одному органі і прийнята на роботу в інший орган
наступного робочого дня (без врахування вихідних днів), не вважається
припиненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого
самоврядування, оскільки в такому випадку відбувається лише зміна посади або
інших істотних умов праці.
3. У
разі, якщо особа обіймала одночасно дві посади, що зумовлювали обов’язок подати
декларацію, але протягом року особа звільнилася або іншим чином припинила
перебувати на одній із таких посад, декларація перед звільненням та
після звільнення не подається.
Отримати консультацію можливо в Контакт-центрі НАЗК: • зателефонуйте за номером +38(044)200–06–94; • прослухайте автоматичне повідомлення; якщо ви телефонуєте з міського телефону під час прослуховування автовідповідача ваш телефонний апарат повинен працювати в тоновому режимі набору номеру. Щоби перевести телефонний апарат у тоновий режим зазвичай необхідно натиснути клавішу [*], або перевести перемикач на корпусі телефону або на слухавці в положення «Tone» (Тон); • оберіть між напрямками допомоги, якої ви потребуєте: натисніть «1», якщо ви маєте питання технічного характеру (наприклад, якщо не працює кваліфікований електронний підпис (КЕП) або натисніть «2», якщо ваше питання стосується заповнення декларації (наприклад, вам потрібно дізнатися, як задекларувати квартиру, у якій ви проживаєте); • дочекайтеся з’єднання з оператором; • отримайте експертну консультацію щодо питань, які стосуються декларування. Консультації надаються в робочі дні з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00. Нагадуємо, що для суб’єктів декларування також працює технічна підтримка за електронною адресою support@nazk.gov.ua. Ознайомитися з роз’ясненнями щодо заповнення декларацій можна в розділі «База знань» вебсайту НАЗК: https://bit.ly/2LQ6QKf.Як отримати консультацію від операторів Контакт-центру НАЗК?