Порядок організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами у Державній екологічній інспекції у Закарпатській області

                                                      ЗАТВЕРДЖЕНО 
                                                                                               Наказ Державної екологічної інспекції

                                                                     у Закарпатській області

                                                                                                                             від 26.07.2019 № 404                               

   

Порядок організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами

у Державній екологічній інспекції у Закарпатській області

 І. Загальні положення

Цей порядок підготовлений  з метою належної організації роботи з повідомленнями про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) та передбачає механізм, яким користуватиметься особа, що має намір повідомити інформацію про факти корупції та про інструменти захисту викривачів,  чия інформація  про суспільно небезпечне діяння може стати основою для  подальших викриттів та розслідувань антикорупційними органами.

Терміни у цьому Порядку  вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про запобігання корупції», «Про інформацію».

Державна екологічна інспекція у Закарпатській області (далі – Інспекція) забезпечує умови для повідомлень про порушення вимог Закону, зокрема через спеціальну телефонну лінію, засоби електронного зв`язку.

Повідомлення про порушення вимог Закону може бути здійснене працівниками Інспекції та іншими особами без зазначення авторства (анонімно).

Анонімне повідомлення про порушення вимог Закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Анонімне повідомлення про порушення вимог Закону підлягає перевірці у термін не більше п’ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, начальник  Інспекції або його заступник продовжують термін розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.

У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог Закону начальник Інспекції вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Перелік встановлених Законом вимог, заборон та обмежень, порушення яких є правопорушенням, пов’язаним із корупцією, наведений у додатку 1. Перелік корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, за які законом встановлено кримінальну, адміністративну відповідальність, визначено підслідність кримінальних правопорушень, а також які посадові особи мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, наведено у додатку 2.

 

ІІ. Засади та принципи організації роботи з повідомленнями

Організація роботи в Інспекції з повідомленнями про порушення вимог Закону базується на таких засадах:

1) знання та обізнаність: інформування про можливість подати повідомлення та повноваження Інспекції щодо його розгляду;

2) доступність: забезпечення безперешкодного доступу для подання повідомлення, процес подання таких повідомлень має бути зручним;

3) довіра: інформування про виконання державних гарантій захисту викривачів;

 4) відповідальність: забезпечення керівництвом Інспекції роботи з повідомленнями;

5) ефективність: реагування на випадки порушення вимог Закону;

6) прозорість: інформування викривачів про те, як розглядаються їхні повідомлення;

7) аналіз та вивчення: систематичний перегляд і коригування організації роботи з повідомленнями.

 

Принципи організації роботи з повідомленнями про порушення вимог Закону:

1) доброчесність: поведінка відповідального за розгляд повідомлень про корупцію, внесеними викривачами має відповідати вимогам закону та загальновизнаним етичним нормам;

2) захист прав викривачів: посадові особи Інспекції, які мають доступ до повідомлень, повинні розуміти ризики для викривачів, пов’язані з поданням повідомлення, а також подальшим встановленням фактів порушення вимог Закону;

3) конфіденційність: у процесі збору, використання та збереження інформації виконуються вимоги законодавства щодо нерозголошення інформації про викривача;

4) зворотній зв’язок: підтримувати зв’язок з викривачем, навіть якщо повідомлення надане анонімно;

5) неупередженість: повідомлення розглядається по суті та без жодних упереджень, які можуть виникати у результаті попередніх контактів викривача з Інспекцією;

6) об’єктивність: одержаній при розгляді повідомлення інформації має бути дана повна та об’єктивна оцінка;

7) рівність: забезпечення однакового ставлення до всіх викривачів, незалежно від віку, статі, національної приналежності, віросповідання тощо.

 

ІІІ. Організація роботи з повідомленнями

3.1. Канали для надання повідомлень

Повідомлення про порушення вимог Закону може бути як письмовим, так і усним.

Письмове повідомлення може надійти:

Поштою. У разі направлення повідомлення поштою у ньому слід роботи позначку такого змісту: «Про корупцію»;

на особистому прийомі  уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції. Дні прийому: кожного понеділку – з 8.00 до 12.00 та з 12.45 до 17.00 год.

під час особистого прийому використовується опитувальний лист для прийому повідомлень. (додаток 3).

засобами електронного зв’язку.

Усне повідомлення може надійти через телефонну лінію за номером: (03122) 61 44 49  працює по буднях у робочі години: з понеділка по четвер – з 8.00 до 12.00 та з 12.45 до 17.00 год., у пятницю – з 08.00 до 12.00 год. та з 12.45 до 15.45 год.

 

3.2. Процедури роботи із повідомленнями

 

Реєстрація повідомлень про порушення вимог Закону є початком офіційного процесу роботи з повідомленнями.

Реєстрацію повідомлень, які надійшли поштою, або безпосередньо від викривача, здійснює працівник сектору документування та контролю, яка відповідальна за ведення реєстрації вхідної кореспонденції. Така особа попереджається про відповідальність за розголошення інформації, що міститься у повідомленнях. Після реєстрації таких повідомлень, посадова особа відділу невідкладно передає їх головному спеціалісту з питань запобігання та виявлення корупції (відповідальна особа).

Усі повідомлення реєструються в Журналі обліку повідомлень про корупцію, внесеними викривачами (додаток 4). При реєстрації повідомлень забезпечується облік повідомлень, зокрема щодо кількості повідомлень, що надійшли, стан виконання, результати розгляду. При анонімності повідомлень, у відповідних графах Журналу робиться позначка «Анонімно».

У разі надходження повідомлення про порушення Закону, головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції Інспекції не пізніше наступного робочого дня, повідомляє про такий факт начальника Інспекції. Начальник, у свою чергу, надає доручення про проведення перевірки інформації та розгляд повідомлень. До розгляду повідомлень, крім головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Інспекції, можуть залучатися працівники Інспекції, до компетенції яких належить питання, порушене в повідомленні.

При прийнятті повідомлень головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції Інспекції пропонує заявникові надати:

- інформацію про себе (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, контактний телефон);

- іншу інформацію, що має значення для вирішення конкретного питання.

Небажання заявника надати інформацію про себе не є підставою для відмови в прийнятті його повідомлення.

 Обробка персональних даних заявників здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».

 Головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції Інспекції має право зв’язатися в разі потреби із заявником для уточнення інформації.

При висловленні заявником бажання надіслати письмове звернення, відповідальна особа повідомляє йому поштову адресу Інспекції.

Реєстрація та розгляд письмових звернень громадян здійснюються відповідно до вимог статті 53 Закону.

Для забезпечення чітких та узгоджених дій щодо розгляду повідомлення головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції Інспекції  використовує Схему стандартної процедури розгляду таких повідомлень, яка складається з таких етапів:

1) з’ясування, чи відповідає отримане повідомлення за своїм змістом вимогам Закону. Якщо не відповідає, тоді за анонімним повідомленням про це необхідно інформувати начальника Інспекції, а за не анонімним повідомленням повідомити викривачу;

2) у разі, якщо повідомлення за своїм змістом відповідає вимогам Закону, необхідно:

 з’ясувати, чи є наведені у повідомленні інформація та факти про порушення вимог Закону предметом розгляду Інспекції . Якщо це виходить за межі компетенції Інспекції, таке повідомлення необхідно надіслати для розгляду до відповідного спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції. За не анонімним повідомленням про це також необхідно повідомити викривачу;

з’ясувати, хто є суб’єктом ймовірного вчинення порушення вимог Закону. Якщо суб’єктом є керівництво Інспекції чи головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції Інспекції, тоді зазначене повідомлення необхідно надіслати для розгляду до відповідного спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції. У разі, якщо суб’єктом є інший працівник Інспекції, таке повідомлення підлягає перевірці, про результати якої необхідно інформувати начальника Інспекції. За не анонімним повідомленням про це також необхідно повідомити викривачу.

У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог Закону начальник Інспекції вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

У зв’язку зі здійсненим повідомленням про порушення вимог Закону викривач може повідомляти про переслідування його або його близьких осіб. У разі надходження інформації про:

наявність загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривача або його близьких осіб – рекомендувати звернутися до правоохоронних органів щодо застосування правових, організаційно-технічних та інших спрямованих на захист від протиправних посягань заходів, передбачених Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві";

звільнення чи примушення до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи піддання з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозу таких заходів впливу щодо викривача або члена його сім’ї – рекомендувати звернутися до Національного агентства.

По кожному отриманому повідомленню головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції Інспекції формує відповідну справу.

3.3. Повноваження посадових осіб, залучених до роботи із повідомленнями

Посадові особи Інспекції, залучені до роботи із повідомленнями мають відповідати професійним стандартам державного службовця та дотримуватися правил етичної поведінки.

На всіх етапах роботи з повідомленнями від його отримання до прийняття рішення за результатами його перевірки, обов’язковим є дотримання основних правил етичної поведінки державного службовця, наведених у розділі VI «Правила етичної поведінки» Закону, зокрема: пріоритет державних інтересів, політична нейтральність, неупередженість, компетентність і ефективність, нерозголошення інформації, утримання від виконання незаконних рішень чи доручень та ін.

 Посадовим особам, залученим до процесу роботи з повідомленнями, забороняється розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, що міститься у повідомленні, а також будь-яку іншу інформацію, пов’язану з прийняттям та розглядом повідомлення, крім випадків, встановлених законом.

Посадові особи Інспекції відіграють ключову роль у забезпеченні швидкого реагування на повідомлення викривачів. Для прийняття рішень з метою оперативного розгляду повідомлень та для належного реагування на прояви порушення вимог Закону вже на ранніх етапах роботи з конкретним повідомленням, посадові особи Інспекції наділяються наступними повноваженнями:

отримувати від інших працівників Інспекції інформацію та матеріали, необхідні для виконання покладених на них завдань, а також в установленому законом порядку інформацію з обмеженим доступом або таку, що містить державну таємницю;

отримувати від працівників Інспекції усні та письмові пояснення з питань, які виникають під час проведення перевірки повідомлень;

ознайомлюватися і вивчати з виїздом на місце відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати до справи;

ініціювати перед начальником питання щодо надсилання запитів до державних органів,  органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності з метою отримання від них інформації та матеріалів, необхідних для проведення перевірки фактів, викладених у повідомленні.

Для досягнення зазначених цілей посадові особи, залучені до процесу роботи із повідомленнями, можуть проходити відповідні навчання з усіх питань, які стосуються розгляду повідомлень. Посадові особи, залучені до процесу роботи із повідомленнями, можуть проводити наради, щоб забезпечити постійний аналіз та подальше вдосконалення розгляду повідомлень.

3.4. Відповідальність посадових осіб, залучених до роботи із повідомленнями

Особи, залучені до роботи із повідомленнями несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об’єктивність висновків та нерозголошення інформації, яка стала їм відома в процесі роботи із повідомленнями.

3.5. Контроль за додержанням встановлених вимог

Оскарження рішень, дій, бездіяльності

Контроль за додержанням визначених Інспекцією вимог щодо організації роботи із повідомленнями про порушення вимог Закону є важливим для визначення відповідності механізму розгляду повідомлень встановленим принципам, а також оцінки рівня його ефективності та дієвості. Це постійний процес, який дає можливість своєчасно виявляти недоліки та, відповідно, виправляти їх.

Рішення, які прийнято за результатами розгляду повідомлень можуть бути оскаржені відповідно до вимог чинного законодавства.

 

ІV. Проведення аналітичної та роз’яснювально-профілактичної роботи щодо розширення практики повідомлень

З метою проведення постійного моніторингу виконання завдань у сфері запобігання корупції, передбачених Законом, головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції Інспекції здійснює постійний аналіз роботи із повідомленнями про порушення вимог Закону.

Головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції Інспекції аналізує матеріали розгляду повідомлень, узагальнює їх результати, з’ясовує причини, що породжують повторні звернення викривачів. Контроль за забезпеченням вказаного аналізу здійснює начальник Інспекції.

 

 

Головний спеціаліст з питань

запобігання корупції та виявлення корупції                                                                                                          Ольга БУШКО

 

 

  

Додаток 1

до Порядку організації роботи

 із повідомленнями про корупцію,

внесеними викривачами

Державній екологічній інспекції

у Закарпатській області

 

Перелік

встановлених Законом України «Про запобігання корупції»

вимог, заборон та обмежень

1. Вимоги щодо прийняття антикорупційної програми (стаття 19).

2. Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого

становища (стаття 22).

3. Обмеження щодо одержання подарунків (стаття 23).

4. Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними (стаття 24)

4. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності

(стаття 25).

5. Обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням

функцій держави, місцевого самоврядування (стаття 26).

6. Обмеження спільної роботи близьких осіб (стаття 27).

7. Вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

(статті 28-36).

8. Вимоги до поведінки осіб, додержання вимог закону та етичних норм

поведінки (статті 37, 38).

9. Вимоги щодо пріоритету інтересів (стаття 39).

10. Вимоги щодо політичної нейтральності (стаття 40).

11. Вимоги щодо неупередженості (стаття 41).

12. Вимоги щодо компетентності і ефективності (стаття 42).

13. Вимоги щодо нерозголошення інформації (стаття 43).

14. Вимоги щодо утримання від виконання незаконних рішень чи доручень

(стаття 44).

15. Вимоги щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання

функцій держави або місцевого самоврядування (стаття 45).

16. Вимоги щодо додаткових заходів здійснення фінансового контролю

(стаття 52).

17. Заборона на одержання пільг, послуг і майна органами державної влади

та органами місцевого самоврядування (стаття 54).

18. Вимоги щодо проведення спеціальної перевірки (стаття 56).

19. Вимоги щодо прозорості та доступу до інформації (стаття 60).

20. Вимоги щодо запобігання корупції у діяльності юридичної особи

(стаття 61).

21. Вимоги щодо обов’язкового затвердження антикорупційної програми

юридичної особи (стаття 62).

    

                                                                                                                                                                                                           Додаток 2

до Порядку організації роботи

 із повідомленнями про корупцію,

внесеними викривачами

Державній екологічній інспекції

у Закарпатській області

   

Перелік корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних

з корупцією, за які законом встановлено кримінальну/адміністративну

відповідальність, визначення підслідності кримінальних правопорушень

 

Перелік корупційних правопорушень, за вчинення яких передбачено кримінальну відповідальність

 

Відповідно до примітки до статті 45 Кримінального кодексу України корупційними злочинами, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, згідно з цим Кодексом вважаються злочини, передбачені:

статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем);

статтею 262 (викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї,

бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем);

статтею 308 (викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);

статтею 312 (викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або

заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);

статтею 313 (викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням);

статтею 320 (порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів);

статтею 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження);

статтею 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем).

Згідно з приміткою до статті 45 Кримінального кодексу України також

корупційними злочинами, відповідно до цього Кодексу, вважаються злочини,

передбачені:

статтею 210 (нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням);

статтею 354 (підкуп працівника підприємства, установи чи організації);

статтею 364 (зловживання владою або службовим становищем);

        статтею 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової

форми);

        статтею 365-2 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги);

статтею 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою);

       статтею 368-2 (незаконне збагачення);

статтею 368-3 (підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);

статтею 368-4 (підкуп особи, яка надає публічні послуги);

статтею 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди

службовій особі);

       статтею 369-2 (зловживання впливом).

Згідно зі статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України

встановлена така підслідність щодо досудового розслідування корупційних

кримінальних правопорушень:

Національна поліція України – щодо злочинів, передбачених статтями 262, 308, 312, 313, 320, 357, 364-1, 365-2, 368-3, 368-4 Кримінального кодексу України.

Національне антикорупційне бюро України - щодо злочинів, передбачених статтями 191, 210, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) злочин вчинено:

Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів

України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної

ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що

здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України;

державним службовцем, посада якого належить до категорії "А";

депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

суддею, суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру";

особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище;

військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

 керівником суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

 

Перелік правопорушень, пов’язаних з корупцією за вчинення яких передбачено адміністративну відповідальність

         Відповідно до глави 13-А "Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією" Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність передбачена за:

порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами

діяльності (стаття 172-4);

порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 172-5);

порушення вимог фінансового контролю (стаття 172-6);

порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів(стаття 172-7);

незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з

виконанням службових повноважень (стаття 172-8);

невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 172-9).

Згідно зі статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені статтями 172-4 – 172-9 , мають право складати уповноважені на те посадові особи Національної поліції України та Національного агентства з питань запобігання корупції.

 

Перелік правопорушень, пов’язаних з корупцією,

за вчинення яких може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності

(не є виключним)

 

1. Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (стаття 22 Закону).

2. Обмеження щодо одержання подарунка (стаття 23 Закону).

3. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 25 Закону).

4. Обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням

функцій держави, місцевого самоврядування (стаття 26 Закону).

5. Обмеження спільної роботи близьких осіб (стаття 27 Закону).

6. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 28 Закону).

                  

                                                                                                                                                                                                          Додаток 3

до Порядку організації роботи

із повідомленнями про корупцію,

внесеними викривачами

Державній екологічній інспекції

у Закарпатській області

  

Зразок опитувального листа

 

Посадові особи Інспекції під час отримання повідомлень про порушення вимог Закону телефонним зв’язком використовують цей опитувальний лист для фіксації довідкової інформації.

Перелік питань:

1) ім’я та контактна інформація: Ви готові надати нам свою контактну інформацію? Ця інформація не буде передаватись нікому без Вашої прямої згоди. Ви також може залишитися анонімним; однак зауважте, що розслідування справи часто вимагає додаткової інформації і може виникнути необхідність зв’язатися з Вами, а це можливо тільки якщо ми матимемо Вашу контактну інформацію. Ім’я, прізвище, контактна інформація (номер телефону, електронна адреса), рід занять, стать, вік.

2) у чому Ви бачите прояв корупції? Надайте детальний опис випадку.

3) чи стосується випадок: електронних декларацій, конфлікту інтересів, порушень антикорупційних законів, іншого питання (спробуйте зазначити категорію)?

4) де і в якому районі чи місті стався випадок (область, місце, структурний підрозділ, державне підприємство)?

5) коли стався випадок (час)?

6) коли та яким чином Ви дізналися про цей випадок?

7) чи знають інші люди про цей випадок? Якщо так, чи можете Ви сказати, хто саме?

8) чому, на Вашу думку, цей випадок включає неправомірне або навіть

злочинне діяння?

9) чи траплялися такі випадки в минулому? Якщо так, чи надавалося повідомлення про них раніше, і які заходи були вжиті у зв’язку із ними?

10) чи обіцялася або надавалася комусь перевага в описаному випадку?

Якщо так, хто і кому обіцяв чи надавав перевагу? Що було обіцяно, чому і яким чином відповідним особам/організаціям обіцялася або надавалася перевага?

11) чому Ви вирішили повідомити про цей випадок?

12) чи надавалася інформація про зазначений вище випадок кудись ще?

Якщо так, куди/кому?

13) чи бажаєте Ви щось додати?            

 

                                                                                                                                                                                                           Додаток 4

до Порядку організації роботи

із повідомленнями про корупцію,

внесеними викривачами

Державній екологічній інспекції

у Закарпатській області

  

Журнал обліку повідомлень про корупцію, внесеними викривачами

 

№3/п

Дата та час повідомлення

ПІБ викривача

Адреса, телефон

Зміст повідомлення (місце вчинення правопорушення та конкретні обставини, що стали причиною такого повідомлення)

Особа яка прийняла повідомлення про корупцію, внесеними викривачами

Канали повідомлень

Підпис

1

2

3

4

5

6

7

8

                   
                   
                   
  

 

ДАЙДЖЕСТ НОВИН

Головне – у вашій скриньці